Альбом "Відображення"

Персональна виставка живопису «Віддзеркалення» 

Ірина Михайлівна Акімова - київська художниця, представниця сучасного фігуративного мистецтва. Народилася в Харкові, закінчила Харківський державний університет, кандидат економічних наук, доцент. Директор громадської організації Аналітичний центр «Нова соціально-економічна політика». Займалася викладанням і наукою в українських і зарубіжних університетах та наукових центрах. Викладала в українських та закордонних університетах, займалася наукою. Має великий досвід роботи політика і державного діяча. Одночасно успішно займається живописом. Брала участь в колективних виставках живопису в художніх галереях і  та музеях України. Персональні виставки в 2016 та 2017  рр. Її роботи знаходяться в українських та європейських приватних колекціях. У 2016 році заснувала та очолила громадську організацію «Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві». Проект «Віддзеркалення» в «Музеї історії Києва» є третьою персональною виставкою художниці.

 «Віддзеркалення» – новий, серйозний крок художниці у  дослідженні своєї її творчої теми «К-квадрат (конструктивний компроміс)», пов’язаної із пошуком гармонічного гармонійного розв’язання протиріч та конфліктів у сучасному світі засобами мистецтва. 

«Віддзеркалення» – це філософська розмова про різноманітність людських поглядів на навколишній світ та пошук спільної «платформи» для розвитку суспільства. Натхненні пейзажі та портрети виконані в незвичайній  манері. Кожний сюжет виконано у двох стилях: одне «віддзеркалення» реальності є близьким до імпресіонізму або на межі з експресіонізмом, а інше – це артистична шана кубізму. Таким чином, авторка акцентує, що люди бачать однакові речі по-різному в залежності від персональних уподобань, переконань, настроїв та кутів зору. 

Обидва погляди (віддзеркалення) представлені поруч один з одним, ніби запрошуючи глядача зробити вибір. Який погляд кращий та правильніший – більш реалістичний із імпресіоністськими нотами, або кубістична інтерпретація? Чи є конфлікт між ними та як його вирішити? Чи можуть люди з різними поглядами знайти спільну мову, якщо обидва погляди віддзеркалюють однакову реальність? 

Обидва відображення дають не точну копію реальності, а лише її суб’єктивні образи, які формуються під впливом роздумів, емоційних пошуків та творчого натхнення. Жоден з них не є кращим чи гіршим. Обидві інтерпретації мають право на життя, захоплення та послідовників. Немає єдиного правильного дзеркала та єдиного правильного відображення світу. Авторка запрошує глядача до роздумів про те, як різноманітність стає платформою для єднання. Конструктивний компроміс – веде до гармонії, потребує поваги до різноманітності і домінування одної точки зору є неприйнятною.

Експозиція виставки поєднає нові роботи художниці та вже знайомі глядачам полотна. «Автопортрет» (2016) представлений із своєю новою «парою» – «Це я?». Вишуканий символізм «Варіацій на тему «Потонуло сонце….» (2017) гармонічно існує поряд з динамічним «Ритмом ставка» (2018) та по-літньому яскравою «Лавандою» (2018). Усіх їх об’єднує емоційна авторська колористика та філософські роздуми.