Арт-проект «Теорія розбитих вікон»
19 лютого 2019 року в Музеї історії міста Києва Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві (UAFRA) разом з мистецькою агенцією ArtBureau презентувала виставку сучасного жіночого мистецтва «ВІКНА». На чолі з куратором і керівником проекту Іриною Акімовою.
Арт-проект «Теорія розбитих вікон»
Великий безлад починається з дрібниць. Так говорить сформульована в 80ті роки минулого століття двома американськими соціалогамі - Джеймсом Вілсоном і Джоджі Келлінгом- теорія «розбитих вікон». Розбите вікно дає поштовх вандалізму, а порушення звичайних правил суспільного життя часто стає передвісником свавілля.
У своєму арт-проект Ірина Акімова протиставляє неблагополучний світ розбитих вікон світу вікон цілих. За розбитими вікнами ховаються нещасливі долі і покалічені душі. Жорсткий погляд п'яниці, який показує всьому світу дулю, говорить про внутрішню запеклості («П'яниця»). Крик старої біля розбитого вікна сповнений чи ненависті, то чи відчаю («Крик»). Жінка з осколками небес над головою - уособлення горя ( «Горе»). У кожного з них своя історія, своє розчарування, свій біль. Руїни церкви, які видно через пробите кулею вікно- це частина історії країни. Розбиті вікна не дають тепла і безпеки, яких потребує кожна людина і все ми разом .
Світ цілих вікон інший. Його затишок не може порушити падаюча ваза з квітами, скинута з підвіконня стулкою вікна, що відкрилася від пориву вітру ( «Порив вітру»). Меланхолія дощу за вікном розбивається об яскраві фарби квітки ( «Дощ»). Родинне тепло відкритого вікна з дитячою іграшкою на підвіконні і випраний дитячим одягом, що сушиться перед ним на мотузках, домінує навіть над обшарпаним стінами, покритими графіті ( «Серед графіті»). Вікна нашого міста, прекрасні в своїй різноманітності, дивляться на нас своїми відкритими очима ( «Вікна Києва»). Світ цілих вікон - це світ тепла, надій, бажань і впевненості в їх виконанні.
Диптих «Ставок за вікном» як би підсумовує роздуми автора і ставить перед глядачем питання. Що ми хочемо: Дивитися крізь ціле вікно на чисту поверхню ставка, в якій відбивається сонце і хмари? Або через розбите перекошене вікно бачити сміття, що плаває по воді? Це наш спільний вибір. Заклик автора зрозумілий: Давайте склити і фарбувати наші вікна, перетворюючи їх в зберігачів миру, добра і порядності.
Теория разбитых окон
В разбитых окнах счастья нет,
В них только острые осколки,
Там горе выключило свет,
Оставив пустоту на полке.
В разбитых окнах гнев и боль,
И крик, и треснувшее эхо.
Оно дрожит на си-бемоль,
Не встретив на пути помеху.
За рваной кожею стекла
Нет места миру и удаче.
Он одинок, она одна….
И жизнь идет совсем иначе.
Мир целых окон чист и строг,
Не терпит ссор, противоречий.
На подоконнике цветок
Под солнцем расправляет плечи.
Давайте красить и стеклить
Все окна в собственном жилище,
Чтобы любить, чтобы любить
И находить, что все мы ищем.
Ірина Акімова