Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві представляє арт-проект «МОЖНА – НЕ МОЖНА»

Усе своє життя ми знаходимось в системі координат «можна-не можна», «дозволено–не дозволено». Подібна система обмежень дозволяє безлічі різних людей мирно співіснувати в суспільстві, розвивати його і розвиватися самим.

У першу чергу ця «система» покликана оберігати нашу особисту безпеку, оскільки забороняє нам те, що шкідливо для інших членів суспільства. Набір етичних правил «можна-не можна» ми отримуємо від батьків ще в ранньому дитинстві разом з рекомендаціями шукати певні компроміси в рамках цих правил.

Система «можна–не можна» описує складні взаємини між державою і особистістю: від ліберального «можна те, що не заборонено» до авторитарного «можна те, що дозволено (державою, громадською думкою або чимось іншим).

У науці «можна–не можна» скоріше не питання сенсу (в пошуку нового треба долати минулі «не можна»), а питання етики самого пошуку, механізму та сфери застосування наукового відкриття.

Що таке «можна» і «не можна» в мистецтві? Яким чином нові підходи, нові техніки, нові теми породжують нові сенси? Під впливом яких чинників сьогодні мистецтвом стає тим, чим раніше не було? 

Система координат «можна–не можна» розвивається разом із суспільством, його історичним, політичним, соціальним і культурним контекстом. Нагальне питання: вона є інструментом розвитку та розмаїття, чи обмежувачем свободи думки і творчості?  

Чи є дилема «можна/не можна» тотожною опозиціям «свобода/несвобода» і «консерватизм/інновації», або є чимось іншим? Чи знищується історичний зв'язок і спадкоємність відмовою від минулих «не можна»? Чи є прогресом зменшення сенсу дефініції «не можна» і розширенням формулювання «можна»? Або воно породжує нові сенси в рамках категорій «можна» і «не можна»? Де точка балансу між цими категоріями?

Виставка пропонує відкритий діалог між художниками та глядачами на цю тему. Які проблеми з системи координат «можна–не можна» хвилюють сучасних митців? Як трансформується ця система координат у нашу динамічну епоху? Які особисті «можна» і «не можна» стають важливими для художників та відображаються в їхній творчості?

У проекті беруть участь 9 митців з України. Це талановиті автори, які, працюючи з простором, експозицією та глядачем, актуалізують теми глобальних питань сьогодення. 

Учасники проекту: Маріанна Абрамова, Ірина Акімова, Анатолій Галицький, Людмила Давиденко, Олег Пінчук, Костянтин Синицький, Володимир Хижинський, Оксана Чепелик, Astian Rey.

Інформаційні партнери: UNN, ArtsLooker, LuckyUkraine, InArt, ArtLine;

Куратор проекту – Ірина Акімова. Координатор – Мирослава Якимчук.

Відкриття виставки –  18 вересня о 18.30

МВЦ Музею історії Києва (вул. Б. Хмельницького, 7).